в) встановлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та інше;
г) встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації;
д) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводять їх оцінку;
є) здійснює контроль за вилученням із списаних основних засобів придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу, та контролює їх здачу на відповідний склад.
У тих випадках, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт та дату затвердження плану.
За результатами обстеження комісією складаються акти на списання основних засобів за встановленими формами.
В актах на списання вказуються дані, які характеризують об'єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість (для проіндексованих - відновлювальна), сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів та інше.
В акті детально вказуються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обгрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.
При списанні із балансів установ та організацій основних засобів, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, які викликали аварію та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб.
ЖИВОПИСЬ , вид изобразительного искусства, произведения которого создаются с помощью красок, наносимых на какую-либо поверхность. Живопись - важное средство художественного отражения и истолкования действительности, воздействия на мысли и чувства зрителей. Идейный замысел произведений живописи конкретизируется в теме и сюжете и воплощается с помощью композиции, рисунка и цвета (колорита). Используются монохромная живопись (одним цветовым тоном или оттенками одного тона) и система взаимосвязанных цветовых тонов (красочная гамма), неизменяемый локальный цвет и изменения цвета (полутона, переходы, оттенки), показывающие различия в освещении предметов и в их положении в пространстве, рефлексы, показывающие взаимодействие различно окрашенных предметов; общий живописный тон позволяет изобразить предметы в единстве с окружающей средой, валеры образуют тончайшие градации тона; на непосредственном изучении натуры основано воспроизведение естественного освещения и воздушной среды (пленэр). Выразительность живописи определяется и характером мазка, обработкой красочной поверхности (фактура). Передача объема и пространства связана с линейной и воздушной перспективой, светотеневой моделировкой, использованием тональных градаций и пространственных качеств теплых и холодных цветов. Живопись может быть однослойной (алла прима) и многослойной, имеющей подмалевок и лессировки. Жанры живописи: исторический, бытовой, батальный, портрет, пейзаж, натюрморт и др. Различаются монументально-декоративная живопись (стенные росписи, плафоны, панно), станковая живопись (картина), декорационная живопись (театральные и кинодекорации), декоративная роспись предметов обихода, иконопись, миниатюра (иллюстрирование рукописей, портрет), диорама и панорама. Основные технические разновидности - масляная живопись, живопись водяными красками по штукатурке - сырой (фреска) и сухой (а секко), темпера, клеевая живопись, восковая живопись, эмаль, живопись керамическая, силикатными, синтетическими красками, мозаика, витраж; акварель, гуашь, пастель, тушь часто также служат для исполнения живописных произведений.
МИХАЙЛОВСКИЙ ТЕАТР в Санкт-Петербурге , открыт в 1833. Архитектор А. П. Брюллов, в 1859 капитально перестроен архитектором А. К. Кавосом. Использовался как концертный зал, затем для гастролей иностранных трупп (с кон. 1870-х гг. до февраля 1917 играла постоянная французская драматическая труппа). С 1918 в нем работает Санкт-Петербургский театр оперы и балета им. М. П. Мусоргского.
СПЕРАНТОВА Валентина Александровна (1904-78) , российская актриса, народная артистка СССР (1970). С 1925 в Госцентюзе, с 1944 в Центральном детском театре. Играла роли подростков (Ваня Солнцев - "Сын полка" В. П. Катаева, 1945), в сер. 50-х гг. перешла на характерные роли (Кукушкина - "Доходное место", А. Н. Островского) и др.